1. Поняття і сутність логістики
Термін “логістика”, відомий
донедавна лише вузькому колу спеціалістів, набуває сьогодні широкого
розповсюдження. Основна причина цього явища полягає в тому, що поняття
“логістика” почало використовуватися в економіці. Етимологія поняття “логістика” викликає
істотні суперечності. Найбільш розповсюдженими є дві точки зору. За однією із
них термін “логістика” походить від грецького і означає: обчислювати,
міркувати, за другою – від французького - постачати. Однак зустрічаються й інші
версії, зокрема, від древньогерманського - склад, зберігання.
Семантика поняття “логістика”
також неоднозначна. У Древній Греції так називали прикладну математику, у
Римській імперії – діяльність із забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії
– процес комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із
пересуванням і тиловим забезпеченням армії.
У цілому, історично склалися два
принципово різних науково-практичних напрямки розвитку логістики – у військовій
справі й у математиці. Останній існує і до цього часу, де під логістикою
розуміють математичну логіку. Цей термін був офіційно закріплений за
математичною логікою в 1904 р. на Женевському філософському конгресі.
Все ж, логістика, що була
застосована пізніше в економічній сфері, розвивалася як військова дисципліна і,
на думку ряду західних учених, саме завдяки військовій справі виросла в науку.
Творцем перших наукових праць з логістики прийнято вважати французького
військового фахівця А. Жоміні (1779-1869 рр.), який визначив логістику як
“практичне керівництво пересуванням військами”, і вперше в 1812 р. застосував
цю науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування,
квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика включає
не тільки перевезення, але і ширше коло питань: планування, управління і
постачання, визначення місця дислокації військ, а також будівництва мостів,
доріг і т.д. Остаточне формування логістики як наукового напрямку у сфері
військової справи відносять до середини XIX століття.
У найбільш широких масштабах
принципи і підходи логістики у військовій справі були реалізовані у роки Другої
світової війни в сфері організації матеріально-технічного забезпечення
американської армії та військ союзників, дислокованих у Європі. Лише завдяки
узгодженим діям військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз
постачання вдалося організувати стійке забезпечення союзних військ
продовольством, зброєю, боєприпасами, спорядженням і військовою технікою. Таким чином, військову логістику
інтерпретували як сукупність засобів і способів, необхідних для доставки людей,
техніки і боєприпасів до місця бойових дій, а також планування й організацію
заходів щодо підготовки і здійснення пов’язаних з цим процесів. Як і інші методи прикладної математики
(дослідження операцій, математична оптимізація, сітьові моделі і т.д.)
логістика після закінчення війни поступово стала переходити з військової
області до сфери господарської практики.
Уперше на можливість використання
положень військової логістики в економіці вказав у 1951 р. фахівець у сфері
системного аналізу О. Моргенштерн, який зазначив, що існує абсолютна подібність
між управлінням забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у
промисловості.
Хоча логістика довгий час вважалася
військовим терміном, його застосування в цивільній сфері розпочалося вже у
60-ті роки й означало “оптимальну координацію переміщення і створення запасу
сировини, діяльності з переробки, пакування кінцевої продукції, її складування
і доставки клієнтам”. У такий спосіб логістика одержала інший напрямок розвитку
– економічний. На сьогодні у закордонній
і вітчизняній літературі немає єдиного визначення логістики. Багатоманітність
визначень поняття логістики пов’язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама
концепція логістики, тому як саме визначення, так і об’єкти дослідження
логістики змінювалися й уточнювалися з розвитком ринкових відносин.
Так, відомі наступні
поняття.
Логістика – наука про планування,
організацію, управління, контроль і регулювання переміщення матеріальних і
інформаційних потоків у просторі і в часі від їхнього первинного джерела до
кінцевого споживача.
Логістика – наука про планування,
контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і
нематеріальними операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і
матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки
сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до
споживача з врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й
обробки відповідної інформації.
Логістика – це гармонізація
інтересів учасників процесу переміщення продукції, форма оптимізації ринкових
зв’язків, тобто вдосконалення управління матеріальними і пов’язаними з ними
інформаційними та фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини
до кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й
економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.
Логістика – це мистецтво
управління потоком матеріалів і продуктів від зовнішнього джерела до
споживача. Логістика – новий науковий
напрямок, учення про планування, управління і спостереження (відстеження) під
час переміщення матеріальних та інформаційних потоків у виробничих і
енергетичних системах.
Логістика – це наукове учення про
планування, управління і контроль потоків матеріалів, енергії та інформації в
окремих видах підприємства.
Логістика – міждисциплінарний
науковий напрямок, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей
підвищення ефективності матеріальних потоків.
Найбільш узагальнюючим є
концептуальний підхід, за яким логістика – це:
- сукупність різних видів
діяльності з метою одержання з мінімальними витратами необхідної кількості
продукції в установлений час та в установленому місці, в якому існує конкретна
потреба в даній продукції;
- деяка система, розроблена для
кожного підприємства з метою оптимального, з точки зору отримання прибутку,
прискорення руху матеріальних ресурсів і товарів усередині та поза
підприємством, починаючи від закупівлі сировини та матеріалів, проходження їх
через виробництво і закінчуючи постачанням готових виробів споживачам,
включаючи інформаційну систему, яка зв’язує ці задачі;
- наука управління матеріальними
потоками від первинного джерела до кінцевого споживача з мінімальними
витратами, пов’язаними з товаропросуванням і відносним потоком інформації;
- способи і методи координування
відносин підприємства з партнерами, засіб координування поставленого ринком
попиту і виставленої підприємством пропозиції;
- спосіб організації діяльності
підприємства, який дозволяє поєднати зусилля різних одиниць, виробляючих товари
і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів,
які використовує підприємство для реалізації своїх економічних цілей;
- науково-практичний напрям
господарювання, який заключається в ефективному управління матеріальними і
пов’язаними з ними інформаційними та фінансовими потоками в сферах виробництва
та обігу;
- теорія і практика управління
матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними потоками;
- міждисциплінарний науковий
напрям, безпосередньо пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення
ефективності матеріальних потоків;
- напрям господарської
діяльності, який заключається в управлінні матеріальними потоками в сферах
виробництва і обігу;
- наука про планування, контроль
і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і
нематеріальними операціями, здійснюваними в процесі доведення сировини і
матеріалів до виробничого підприємства, внутрізаводської переробки сировини,
матеріалів та напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у
відповідності з його інтересами і вимогами, а також передачі, зберігання та
обробки відповідної інформації;
- наука про процес фізичного
розподілу продукції в просторі і часу;
- наука про взаємозв’язок і
взаємодію постачання зі збутом і транспортом;
- комплексний напрям в економіці,
який охоплює проблеми управління матеріальними потоками;
- наука про раціональну організацію
виробництва і розподілення, яка в комплексі вивчає постачання, збут и
розподілення засобів виробництва.
Більш конкретним до розуміння
логістики є функціональний підхід. Він зумовлює її визначення з погляду
виконуючих підприємством логістичних функцій. Згідно з таким підходом логістика
– це:
- процес дослідження і
прогнозування ринку, планування виробництва, закупівлі сировини, матеріалів та
обладнання, включаючи контроль за запасами і ряд послідовних товаропросувних
операцій, вивчення технології обслуговування покупців;
- переміщення та зберігання
сировини, напівфабрикатів і готових виробів в господарському обігу з моменту
сплати грошей постачальнику до моменту одержання грошей за постачання кінцевої
продукції споживачу;
- процес планування, контролю та
управління формуванням матеріального потоку, його складуванням та інтегрованою
інформацією від місця виготовлення до місця споживання з метою пристосування до
потреб споживача;
- процес управління просуванням і
зберіганням сировини, компонентів та готової продукції в господарському обігу з
моменту сплати грошей постачальникам до моменту отримання грошей за доставку
готової продукції споживачу.
Однак всі наведенні тлумачення не
суперечать концептуальній сутності логістики, а їх численність є цілком
закономірним явищем, яке часто супроводжує становлення і розвиток нових
науково-практичних напрямків.
При цьому не важко помітити, що
основним об’єктом дослідження, управління й оптимізації вважається саме
матеріальний потік. Пізніше в сферу інтересів логістики потрапили інформаційні
та фінансові потоки, які супроводжують матеріальний, а зовсім недавно - потоки
послуг. Сьогодні здійснюються спроби подальшого розширення сфери застосування
логістики шляхом виділення як об’єктів її дослідження енергетичних, трудових та
інших потоків, які присутні в економічних системах.
У даному навчальному курсі
логістика розглядається як теорія і практика управління матеріальними і
пов’язаними з ними інформаційними і фінансовими потоками.
Новизна логістичного підходу в
управлінні ресурсами полягає в зміні пріоритетів господарської діяльності.
Головну роль відіграє не продукт, а процес у формі потоку (матеріального,
інформаційного, фінансового тощо). Управління потоковими процесами, їх
перетворення й інтеграція є новою формою управління, що перевершує традиційні
як за рівнем творчого потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів.
Оптимізація потокових процесів в економіці стала можливою лише завдяки
переорієнтації з кількісних критеріїв оцінки господарської діяльності на
якісні.
Як науковий напрямок логістика і
далі розширює межі свого застосування. На сьогодні вона виділилася в спеціальну
дисципліну, тісно пов’язану з математикою, кібернетикою, статистикою та певними
економічними науками.
Теоретичні положення і конкретні
рекомендації логістики активно впроваджуються в практичну діяльність фірм і
компаній у багатьох країнах. У прикладній сфері зворотна віддача виявляється у
відчутному економічному ефекті, такому як скорочення витрат і часу в сферах
виробництва і обігу.
До логістики як наукової основи
управління потоковими процесами звертаються не тільки у промисловості, торгівлі
і на транспорті, але також у сфері послуг, банківській і страховій справі,
організації після продажного сервісу, у комунальному господарстві, у сфері
туризму та інших галузях діяльності.