Головна

Пошукові системи

Методичні посібники

Каталог авторів

Зовнішні бібліотечні ресурси

Дисципліни

Періодичні видання

· Що таке Болонський процес?	· Стандарти навчання
· Хто такі бакалаври і магістри?	· Індивідуальний навчальний план студента
· Як вступити до магістратури?	· Навчання на договірній основі
· Як ми навчаємось?	· Переведення студентів
· Навчальний час студента · Кредитно-модульна система	· Відрахування студентів
· Форми навчання	· Поновлення студентів

****************************************************************************

У травні 2005 р. Україна приєдналася до 40 європейських країн, об'єднаних під гаслом Болонського процесу.

Що таке Болонський процес?

«Болонським процесом» сьогодні називають процес створення країнами Європи єдиного освітнього простору.

Початок Болонському процесу поклала офіційна зустріч (19 червня 1999 р.) міністрів освіти з 29 країн Європи. Ця зустріч ознаменувалася прийняттям спільної декларації, започаткувала регулярні — через кожні два роки — зустрічі (конференції) міністрів освіти європейських країн, які залучилися до процесу створення європейського простору вищої освіти, закликала університети та неурядові європейські організації, які мають відношення до вищої освіти, приєднатися до цього руху.

Основною метою Болонського процесу є побудування до 2010 р. загальноєвропейського простору вищої освіти — зближення освітніх систем різних країн для визнання освіти і дипломів, здобутих у різних європейських країнах шляхом використання загальних і зрозумілих для всіх понять та механізмів для вимірювання і порівняння результатів навчання студентів різних країн, а також прозорості освітньої діяльності навчальних закладів.

У той же час положення Декларації не дають жодних підстав вважати Болонський процес рухом до уніфікації освітніх систем і методів організації навчального процесу. Європейський освітній простір має будуватися на принципах збереження національної самобутності підготовки фахівців різних країн.

У рамках розвитку Болонських ініціатив були проведені конференції міністрів освіти європейських країн у Празі в 2001 р., в Берліні в 2003 р. та Бергені в травні 2005 р. Офіційні документи, що були прийняті на них, містять аналіз ходу виконання зобов'язань, зазначених у Болонській декларації, та уточнюють основні положення процесу на основі досвіду, набутого за роки, що минули після попередньої зустрічі, а також формулюють нові завдання на майбутнє.

Україна приєдналася до Болонської співдружності на четвертому саміті Болонського процесу, що проходив 19—20 травня 2005 р. у м. Берген (Норвегія).

У рамках цієї події ведеться серйозна робота щодо гармонізації вітчизняної освіти у відповідності до вимог Болонської декларації, основним завданням якої є розвиток та набуття нових якісних ознак і в той же час збереження кращих традицій національної педагогічної школи. Основні цілі Болонського процесу такі:

Підвищення якості освітніх послуг та набуття європейською освітою незаперечних конкурентних переваг.

Розширення доступу до європейської освіти.

Формування єдиного ринку праці вищої кваліфікації в Європі.

Розширення мобільності студентів та викладачів.

Прийняття порівнюваної системи ступенів вищої освіти з видачею зрозумілих в усіх країнах Європи додатків до дипломів.

У рамках Болонського процесу було сформульовано шість ключових позицій:

Уведення двоциклового навчання. Перший цикл для одержання ступеня бакалавра з тривалістю навчання 3—4 роки. Другий цикл для одержання ступеня магістра (через 1—2 роки навчання після бакалаврату) або для одержання ступеня доктора (за умови загальної тривалості навчання протягом 7—8 років).

Запровадження кредитної системи. Пропонується запровадити у всіх національних системах освіти систему обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти ECTS (European Credit Transfer System) — Європейську кредитно-трансферну систему, яка дозволяє здійснювати перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості навчання), здобутих у різних навчальних закладах, зробивши її нагромаджувальною системою, здатною працювати у рамках концепції «навчання впродовж усього життя».

Контроль якості освіти. Передбачається організація акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка буде ґрунтуватися не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Водночас будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти.

Розширення мобільності. На основі виконання попередніх пунктів передбачається істотний розвиток мобільності студентів. Окрім того, ставиться питання про розширення мобільності викладацького та іншого персоналу для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців.

Забезпечення працевлаштування випускників. Одним із важливих положень Болонського процесу є орієнтація вищих навчальних закладів на кінцевий результат: знання та уміння випускників повинні бути застосовані і практично використані на користь усієї Європи. Всі академічні ступені та інші кваліфікації мають бути затребувані європейським ринком праці, а професійне визнання кваліфікацій має бути спрощене. Для забезпечення визнання кваліфікацій планується повсюдне використання Додатка до диплома, який рекомендований ЮНЕСКО.

Забезпечення привабливості європейської системи освіти. Одним із головних завдань, що має бути вирішене в рамках Болонського процесу, є залучення до Європи більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Вважається, що введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легкодоступних кваліфікацій тощо сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти.

У відповідності до вимог Болонської декларації Донецький національний університет готує фахівців за такими освітньо-кваліфікаційним рівнями: бакалавр і магістр.

За науковими ступенями: кандидат наук, доктор наук.

Підготовка бакалаврів на економічному факультеті ДонНУ здійснюється за такими напрямками та спеціальностями:

напрямок „Економіка і підприємництво”:

6.050103 спеціальність „Міжнародна економіка”;

6.050107 спеціальність „Економіка підприємства”;

6.050108 спеціальність „Маркетинг”;

6.050109 спеціальність „Управління персоналом і економіка праці”;

напрямок „Менеджмент”:

6.050201 спеціальність „Менеджмент”.

**************************************

Хто такі бакалаври і магістри?

Вищу університетську освіту у нашій країні відрізняє насамперед оволодіння глибокими базовими знаннями, фундаментальність підготовки, вміння постійно вчитися і засвоювати нову інформацію. Це, у свою чергу, дає змогу порівняно швидко адаптуватися до потреб ринку праці, що постійно видозмінюються, а широкий економічний світогляд забезпечує гарні можливості для професійного зростання. До речі, колись підготовка спеціалістів з вищою освітою велась зовсім інакше. Превалювала так звана вузька спеціалізація, закріплення студентів за конкретними спеціальностями, мета яких — забезпечити підготовку фахівців під визначені параметри робочих місць або номенклатуру посад. Така підготовка містила у перспективі загрозу безробіття, оскільки кон'юнктура попиту на спеціальності досить мінлива і роботодавець віддає перевагу фахівцям, які вміють і знають кілька ділянок роботи в одній галузі.

Система освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр — магістр» найбільше відповідає характеру сучасної освіти, основним завданням якої є підготовка високоосвічених особистостей, здатних працювати в умовах підвищеної вимогливості до професійної мобільності, таких, що вміють відійти від стереотипів і запропонувати нові ідеї та рішення.

Отже, що таке ступенева освіта? Це ступінь сформованої в особи фундаментальних і спеціальних знань, умов, навичок, здатність виконувати певні завдання та обов'язки на певному професійному рівні.

Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні та спеціальні вміння і знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула спеціальні вміння і знання інноваційного характеру, має первісний досвід їх застосування та продукування нового знання для вирішення проблемних професійних задач у певній галузі народного господарства.

Інакше кажучи, найголовніші відмінності сучасного навчального процесу полягають ось у чому.

На молодших курсах увага зосереджується на вивченні основ економічних наук, оволодінні методами та інструментами економічного аналізу, виявленні індивідуальних інтересів у вирішенні найсуттєвіших проблем економіки, набутті основ загальноосвітніх курсів. Таким чином, відбувається, так би мовити, відбір студентів, які хочуть продовжувати навчання, і тих, хто прагне якомога швидше зайнятися практичними справами. Отже, фундаментальною, або базовою, є підготовка бакалавра, тому ми детальніше зупинимось на тому, що повинен знати і вміти саме він. Зокрема бакалавр повинен:

знати основні категорії економічної науки, теоретичні основи і закономірності функціонування економіки, розуміти багатоманітність існуючих економічних систем у сучасному світі;

мати системні уявлення про структури і тенденції розвитку української і світової економіки;

розуміти суть інституціональних перетворень в економіці, знати про основні економічні інститути і принципи їх функціонування;

знати механізм і принципи прийняття і реалізації економічних та управлінських рішень на мікро- і макрорівнях;

володіти методами економічного аналізу різних мікро- і макропроцесів;

вміти використовувати комп'ютерну техніку для розв'язання економічних задач у режимі користувача;

володіти професійною іноземною мовою;

вміти набувати нових знань, застосовуючи сучасні інформаційні освітні технології.

Основним завданням магістерських програм у галузі економіки і бізнесу є поглиблена професійна підготовка студентів на основі вищої освіти. На економічному факультеті Донецького національного університету магістрів готують за спеціальностями по таких програмах:

§ міжнародна економіка;

§ економіка підприємства;

§ маркетинг:

§ управління персоналом і економіка праці;

§ менеджмент організацій;

§ прикладна економіка;

§ бізнес-адміністрування.

**************************************

Як вступити до магістратури?

Щорічно на академічні магістерські програми за державним замовленням, тобто бюджетним фінансуванням, приймаються випускники бакалаврату, які успішно склали вступні випробування. Якщо ви не потрапили до когорти таких щасливчиків, то можете вступати до магістратури за кошти юридичних чи фізичних осіб або пільгових кредитів відповідно до виділених квот, тобто у межах чисельності, обумовленої ліцензією. Обсяги прийому за рахунок коштів державного бюджету встановлює Міністерство освіти і науки України. Випускники бакалаврату економічного факультету Донецького національного університету вступають до магістратури за рейтингом, який складається з середнього балу, отриманого протягом навчання на бакалавраті. Враховується також наукова та суспільна діяльність студентів. Випускники інших закладів до магістратури економічного факультету можуть бути прийнятими за результатами вступного тестування. До магістратури за спеціальністю „Прикладна економіка” можна вступити за результатами вступних випробувань з економічної теорії, мікро- та макроекономіки, дисциплін блоку „Математика для економістів” та іноземної мови.

Детальний порядок вступу до магістратури та перелік необхідних документів визначений у правилах прийому на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра.

**************************************

Як ми навчаємось?

Тепер уважніше: поговоримо про організацію навчального процесу. По-перше, принципи, на яких він базується: науковість, гуманізм, демократизм, наступність і безперервність, незалежність від втручання будь-яких політичних партій, громадських і релігійних організацій. По-друге, навчальний процес організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвиненої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та оперативної адаптації до змін і розвитку в соціально-культурній сфері, у сфері техніки, технологій, системах управління та організації праці в умовах ринкової економіки. По-третє, правовою основою навчального процесу є Закони України «Про вищу освіту», «Про освіту», інші нормативні акти з питань освіти, документи Міністерства освіти і науки України і нормативно-методичні матеріали вченої і науково-методичної рад університету.

Якщо скласти перелік стратегічних завдань навчального процесу, то він матиме такий вигляд:

- розробка навчальних програм, що враховують найновітніші досягнення світової та вітчизняної науки і практики у сфері професійної діяльності;

- організація і проведення всіх видів занять на основі передових методів, що ефективно забезпечують здобуття професійних знань, умінь і навичок;

- відповідність набутих знань потребам сучасного стану і розвитку суспільства;

- здобуття знань в обсязі і на рівні, що забезпечує ефективну діяльність особистості у сфері обраної спеціальності;

- оволодіння вмінням і навичками ефективно застосовувати здобуті у ході навчання в університеті теоретичні знання і практичні навички у повсякденній професійній діяльності.

**************************************

Навчальний час студента

Після входження національної вищої школи в європейський освітній простір у ДонНУ запроваджено облік трудомісткості навчальної роботи студентів у кредитах ECTS (European Credit Transfer System) — Європейської кредитно-трансферної системи, яку можна кваліфікувати як систему, яка встановлює єдиний порядок визнання навчання та його успішності, отриманого за кордоном. Кредити ECTS ураховують усі види навчальної роботи і забезпечують уніфікований підхід до визначення трудомісткості освітньої діяльності студента. Ціна кредиту становить 36 академічних годин.

На навчальний рік відводиться 60 кредитів, на семестр — 30 кредитів.

Обліковими одиницями навчального часу студента також є академічна година, навчальні день, тиждень, семестр, курс, рік.

Академічна година — мінімальна облікова одиниця. Служить основою для планування та обліку таких видів занять, як лекції, семінарські, практичні, лабораторні заняття. Тривалість академічної години становить 45 хв. Дві академічні години утворюють пару академічних годин (так звана „пара”).

Астрономічна година — облікова одиниця тривалістю 60 хв., яка застосовується для обліку таких видів занять, як іспити, заліки, контрольні, курсові, дипломні роботи, практика тощо.

Навчальний день — складова навчального часу, не перевищує 9-ти академічних годин.

Навчальний тиждень — складова навчального часу тривалістю не більше 54-х академічних годин.

Навчальний семестр — складова навчального часу, що закінчується підсумковим семестровим контролем. Тривалість семестру визначається навчальним планом. Як правило, на 1—3 курсах вона становить 17—18 тижнів, на випускних курсах окремі семестри можуть бути меншими.

Навчальний рік — тривалість 12 місяців. Як правило, починається 1 вересня. Складається з навчальних днів, днів проведення модульного та підсумкового контролю, екзаменаційних сесій, вихідних, святкових і канікулярних днів.

Навчальний курс — завершений період навчання протягом навчального року. Тривалість перебування на навчальному курсі включає час навчальних семестрів і канікул. Сумарна тривалість канікул протягом навчального курсу, крім останнього, становить не менше 8 тижнів. Через різні обставини навчальний курс в окремих студентів може перевищувати один навчальний рік (академвідпустка, повторне навчання тощо).

Початок і закінчення навчання на конкретному курсі оформлюються відповідними (перевідними) наказами.

Здійснюється навчальний процес у ДонНУ у таких організаційних формах: навчальні заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Основні види навчальних занять: лекція; семінарське, практичне, лабораторне, індивідуальне заняття; консультація; інші види навчальних занять, які визначаються робочим навчальним планом і програмою дисципліни.

**************************************

Кредитно-модульна система

Що таке кредитно-модульна система

організації навчального процесу?

Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, що ґрунтується на об'єднанні модульних технологій навчання і залікових модулів.

Модуль - задокументована завершена частина освітньо-професійної програми (навчальна дисципліна, практика), яка реалізується відповідними формами навчального процесу.

Змістовний модуль - це система навчальних елементів, об'єднаних по ознаці відповідності визначеному навчальному об'єктові (логічно завершений блок тем курсу).

Заліковий модуль - блок змістовних модулів, за яким складається поточний модульний контроль.

Модульний контроль проводиться зазвичай двічі в семестр відповідно до графіка навчального процесу.

Оцінка модульного контролю (МК1, МК2) виставляється з урахуванням результатів власне контрольного заходу модульного контролю і результатів поточного контролю.

Контрольні заходи МК по дисципліні проводяться під час тижнів модульного контролю окремо в кожній академічній групі за додатковим розкладом.

МК може проводитися за різними формами: тестування, письмові контрольні роботи, завдання, усні опитування і т.д. Вид контролю і методика обліку складових МК при виставлянні оцінки по МК1 і МК2 та підсумкового контролю визначається Порядком оцінювання знань студентів ДонНУ з урахуванням вимог Болонської декларації.

Більш детально питання методики проведення поточного, модульного та підсумкового контролю розглянуто в п. 8.

Отже, чим ви будете займатися, прийшовши на лекцію, семінарське або практичне заняття тощо?

Лекція — форма навчальних занять, призначена для вивчення теоретичного матеріалу, тобто це логічно завершений, обґрунтований і систематизований виклад певного наукового або науково-методичного питання, ілюстрований у разі необхідності засобами наочності. Зауважте, що це — одна з основних організаційних форм навчальних занять, що формує у студентів основи знань з певної наукової галузі, визначає напрям, зміст і характер решти видів навчальних занять і самостійної роботи студентів із відповідної дисципліни. Тому лекції повинні відвідувати абсолютно всі і слухати при цьому викладачів повинно уважно і з натхненням. Це — основа вашого успішного навчання.

Семінарське заняття — це організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань із тем, визначених робочою навчальною програмою. Семінар, на перший погляд, — більш індивідуалізоване і розкуте за формою проведення заняття, ніж лекція для всього потоку, бо може проходити як бесіда, рецензування, обговорення рефератів і доповідей, дискусія та ін. Проте готуватися до такого заняття, як і до практичних, лабораторних, потрібно ретельно, оскільки викладач протягом академічної години може опитати майже всіх студентів.

Практичне заняття — організаційна форма навчального заняття, на якому викладач організовує детальний розгляд студентами окремих теоретичних положень навчальної дисципліни і формує вміння і навички їх практичного застосування через виконання практичних завдань. До речі, саме на практичних заняттях розвиваються навички наукового мислення та усного мовлення.

Лабораторне заняття — організаційна форма навчального заняття, на якому студенти під керівництвом викладача проводять експерименти або досліди у навчальних лабораторіях з використанням відповідного обладнання, комп'ютерної техніки. На таких заняттях ви набудете практичних умінь і навичок роботи з лабораторним устаткуванням, допоміжними засобами тощо.

У вільний від університетських занять час ви маєте працювати над опануванням викладеного матеріалу самостійно. Гадаємо, багато хто з вас вміє це робити, але, якщо не заперечуєте, підкажемо: ви повинні розв'язувати письмово пропоновані викладачем задачі, будувати діаграми, здійснювати інші роботи графічного характеру, складати конспекти навчальних і наукових текстів, писати реферати, есе, оформляти звіти, аналіз практичних ситуацій, власних досліджень, зокрема для участі в олімпіадах, конференціях, виконувати розрахунки та ін. Складовою самостійної роботи є написання курсових робіт.

Як правило, індивідуальні завдання виконуються кожним студентом окремо. У тих випадках, коли завдання мають комплексний характер, ви можете робити їх з одногрупниками.

Крім суто самостійної роботи, існує індивідуально-консультативна робота. Тобто за спеціальним графіком викладачі працюють із студентами, консультуючи їх, перевіряючи виконання завдань тощо.

За нормативними документами МОН України навчальний час, відведений для самостійної та індивідуальної роботи студента має становити не менше 1/2 загального обсягу навчального часу.

**************************************

Форми навчання на економічному факультеті ДонНУ

Взагалі формами навчання в університеті є:

денна — основна форма здобуття вищої освіти, здійснюється з відривом від виробництва, тобто це основна діяльність студента;

заочна — навчання здійснюється без відриву від виробництва, але у сесійному порядку кілька разів протягом навчального року;

прискорена – це здобуття другої вищої освіти протягом двох з половиною років на підставі дипломів про закінчення ВНЗ або технікумів за відповідною спеціальністю.

До речі, за Законом України «Про вищу освіту» дозволяється поєднання форм навчання, тому, коли інколи запитують, чим відрізняються денна і заочна форми навчання, мусимо відповісти так: майже нічим, окрім пільг, котрі мають ті студенти, які працюють. Тобто випускники всіх форм навчання одержують абсолютно ідентичні дипломи і мають однакові права і можливості як з позицій працевлаштування, так і продовження навчання, підвищення кваліфікації та ін. Набір дисциплін, принципи та організація навчального процесу, наприклад, на заочній формі навчання практично повністю відповідають денній формі навчання. Разом з тим загальний обсяг навчального навантаження на заочній формі становить близько 30 % від навантаження на стаціонарі — дещо у меншому обсязі викладаються загальноосвітні дисципліни та іноземна мова.

Щодо пільг, то студенти, які поєднують навчання з роботою і навчаються на вечірній або заочній формі, мають право згідно із Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 на додаткові оплачувані відпустки.

**************************************

Стандарти нашого навчання

Вимоги до змісту підготовки сучасних фахівців реалізуються через навчальні плани, які фактично є стандартами навчання, складеними на підставі галузевого стандарту вищої освіти та основних вимог Болонського процесу. В їх основу покладено принципи, реалізація яких необхідна для забезпечення високого рівня навчального процесу та його постійного вдосконалення. Навчальні плани визначають графік навчального процесу, перелік та обсяг навчальних дисциплін, форми навчальних занять і терміни їх проведення, форми проведення поточного і підсумкового контролю, обсяг часу, відведеного для самостійної роботи студентів.

Особливість навчальних планів спеціальностей економічного факультету ДонНУ полягає в наступному:

трудомісткість навчальної роботи студента упродовж бакалаврської підготовки становить 8640 академічних годин, або 240 кредитів ECTS (у середньому 30 кредитів ECTS на семестр, або 60 кредитів ECTS на рік), що відповідає вимогам документів Болонського формату;

значно розширена вибіркова складова навчальних планів у межах до 40 % бюджету навчального часу (диференційовано за циклами навчальних дисциплін);

упорядковано назви навчальних дисциплін циклу гуманітарної, природничо-наукової та загальноекономічної і професійної підготовки, проведено їх укрупнення та скорельовано бюджет навчального часу з урахуванням досвіду європейських університетів та вимог Болонської декларації;

передбачено посилення фундаментальної підготовки студентів, зокрема збільшено навчальний час (до 10 кредитів ECTS) для опанування нормативної профілюючої дисципліни по кожній зі спеціальностей;

підвищено частку бюджету навчального часу на самостійну роботу студентів та індивідуально-консультативну роботу студентів з викладачами, що узгоджується з вимогами Болонської декларації;

упорядковано форми підсумкового контролю знань студентів, а саме, передбачено іспити під час сесії як провідну форму підсумкової діагностики знань для нормативних дисциплін та оцінювання за кредитно-модульною системою для вибіркових дисциплін.

І що є особливо важливим — на основі нових навчальних планів було сформовано і введено у навчальний процес індивідуальні навчальні плани студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”.

**************************************

Що таке індивідуальний навчальний план студента?

Введення в навчальний процес нової форми індивідуального навчального плану студента (далі — ІНПС) освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» було зумовлене, перш за все, необхідністю посилення індивідуалізації навчального процесу та максимального урахування індивідуальних потреб студентів щодо своєї фахової підготовки і вимог ринку праці.

ІНПС відображає структурно-логічну схему підготовки фахівця з певної спеціальності (перелік навчальних дисциплін, що передбачені програмою підготовки, та форми організації навчання), обсяги навчального навантаження студентів з усіх видів навчальної діяльності та містить оцінку поточної, підсумкової успішності і державної атестації випускника.

Трудомісткість усіх видів навчальної роботи в навчальному плані встановлюється в залікових кредитах (1 заліковий кредит = 36 академічних годин). Сумарна трудомісткість навчальної роботи з дисциплін, що включені до ІНПС, у кожному семестрі має становити, як правило, 30 кредитів ECTS (60 кредитів на навчальний рік).

ІНПС включає нормативні і вибіркові дисципліни, передбачені робочим навчальним планом.

Нормативні дисципліни, які є обов'язковими для всіх студентів, формують ядро економічних знань, їх основу. Вибіркові ж дисципліни, які є також дуже важливими і фундаментальними, доповнюють та поглиблюють цей процес.

Нормативні дисципліни, що входять до робочого навчального плану відповідного семестру, є обов'язковими для включення до ІНПС. Вибіркова (варіативна) складова ІНПС формується вами за участю куратора (консультанта) з переліку вибіркових дисциплін або пакетів навчального плану з урахуванням особистих уподобань та перспектив щодо майбутнього працевлаштування.

Які ж визначні особливості нової форми ІНПС? Перш за все наш ІНПС має повну назву «Індивідуальний навчальний план студента освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» та результати його виконання» і він замінить у навчальному процесі традиційну залікову книжку, тому що тут, крім переліку нормативних і вибіркових дисциплін, які ви будете вивчати в кожному семестрі, та кількості годин, відведених на їх опанування за усіма видами навчальної роботи, будуть відображатися результати модульного і підсумкового контролю якості знань з кожної дисципліни та результати державної атестації на здобуття кваліфікації бакалавра з певної спеціальності.

Наступною особливістю є те, що ви будете брати особисту участь у формуванні вибіркової складової свого ІНПС. Для того щоб правильно зорієнтуватися, вам варто скористатися порадою куратора (консультанта) вашої кафедри та анотаціями вибіркових дисциплін, які вам будуть запропоновані кафедрами.

Вибіркова складова ІНПС формується на кожний навчальний рік таким чином: деканати факультетів на початку навчального року знайомлять студентів з переліком дисциплін вільного вибору (за циклами дисциплін у розрізі навчальних років [семестрів]) та анотаціями до цих дисциплін, підготовлених відповідними кафедрами, і дають вам на роздуми майже півроку для самовизначення. Проте не пізніше кінця березня ваша заява-побажання з переліком дисциплін, які ви хочете включити до свого ІНПС, має бути подана в деканат.

Докладніше про порядок формування та ведення ІНПС ви зможете прочитати в Положенні про «Індивідуальний навчальний план студента та результати його виконання», яке представлено до вашої уваги у Додатку.

Найменування всіх дисциплін і підсумкові результати за їх вивчення фіксуються у додатку до диплому, який ви одержите після успішного опанування освітньо-професійної програми підготовки бакалавра або магістра.

**************************************

Навчання на договірній основі

Абітурієнт, що уклав відповідний контракт про оплату навчання, і успішно здав екзамен з математики, може бути зарахований на факультет на договірній (платній) основі. Таким чином економічний факультет додатково до забезпеченого бюджетним фінансуванням плану прийому щорічно приймає на навчання по двох напрямках: "економіка і підприємництво" і "менеджмент" більше 250 студентів - договірників денної форми навчання. Контракт може полягати як з фізичною (студент чи його батьки), так і з юридичною (фірма, підприємство, організація) особами, що згодні оплачувати навчання. Він підписується сторонами і діє протягом усіх чотирьох років навчання по програмі бакалаврів. Для осіб, що бажають продовжити навчання в магістратурі при наявності відповідних рекомендацій, передбачена можливість вступу в магістратури також і на договірній основі. Тому що єдиним критерієм зарахування на бюджетні місця є прохідний бал, тобто перемога в конкурсі, і розірвати контракт і перейти на безкоштовну форму навчання не можна — незалежно від успішності, а також наявності інших причин і обставин.

Усе сказане відноситься і до безвідривних форм навчання: заочної, прискореної, екстернатури. Для осіб, що проживають у Донецькій області - в м. Маріуполі, Горлівці, Єнакієві, Костянтинівці, передбачена можливість одержання платної вищої економічної освіти за місцем проживання в навчальних центрах Донецького національного університету.

Розмір плати за навчання затверджується вченою радою ДонНУ за поданням факультету, у неї включаються усі витрати на забезпечення навчального процесу.

Оплата навчання за рік повинна бути зроблена до 1 жовтня поточного року. Крім цього, передбачена можливість внесення оплати за навчання по семестрах. При цьому за I семестр курсу плата за навчання робиться до 15 вересня, а за II семестр — не пізніше 15 лютого поточного року. Студент, що не оплатив навчання за поточний семестр у встановлений термін, письмово попереджується, а при несплаті в двотижневий термін із дня одержання повідомлення — відчисляється з числа студентів університету.

Контроль за своєчасністю і правильністю оплати за навчання здійснюється на факультеті відділом з організації договірної роботи (керівник - О.П. Михайлов, к. 230). Для звірення надходження коштів варто звертатися у к. 411 до Кичигиної С.І., їй же варто представляти ксерокопії з кожного платіжного документа після оплати (оригінали документів необхідно зберігати до кінця терміну навчання).

У випадку розриву договору про навчання з вини студента (відрахування за власним бажанням, відрахування за академічну заборгованість та ін.) повернення сум, що були внесені раніше за навчання, не здійснюється. Студентам договірної форми навчання, що мали відмінну успішність протягом навчального року, рішенням ради факультету плата за навчання може бути знижена від 3 до 10% на наступний навчальний рік.

Усі студенти, що зараховані на факультет, незалежно від форми навчання, мають однакові права. Студенти-договірники, як і бюджетники, мають право на поселення в студентському гуртожитку, обслуговуються студентською поліклінікою, бібліотекою, користуються всіма можливостями, наданими університетом. Усі вони навчаються в окремих "платних" чи змішаних групах факультету. Однакові в усіх і обов'язки, усі студенти повинні виконувати правила внутрішнього розпорядку університету, за невиконання яких студент-договірник може бути точно так само відрахований з університету, як і студент, що вчиться на бюджетному місці.

Перехід на наступну освітню ступінь — у магістратуру — не зв'язаний з тим, за якою формою, платною чи безкоштовною, навчався студент по програмі бакалаврів. Тут все буде залежати від рейтингу успішності, а також від знань, що одержав випускник за увесь час його попереднього навчання.

**************************************

А тепер занотуйте:

1. Перша пара на денній формі навчання починається о 8.00, закінчується о 9.20;

2. Друга пара — починається о 9.45, закінчується об 11.05;

3. Третя пара — починається об 11.15, закінчується о 12.35;

4. Четверта пара — починається о 12.45, закінчується о 14.05.

На денній формі навчання заняття можуть бути в другій половині дня. Тоді:

5. П'ята пара — починається о 14.15, закінчується о 15.35;

6. Шоста пара — починається о 15.45, закінчується о 17.05;

7. Сьома пара — починається о 17.10, закінчується о 18.30.

Тож організовуйте власний день з урахуванням того, що у зазначені години ви обов'язково будете зайняті, оскільки ви — старанний студент, який прагне засвоїти весь обсяг пропонованої інформації

**************************************

РУХ КОНТИНГЕНТУ

Процедури переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти здійснюються деканатом (навчальним відділом): звертайтесь до завідувача навчального відділу Житкової Лариси Георгіївни (к. 218 VII навчального корпусу).

Переведення студентів

1. Переведення студентів з одного вищого закладу освіти до іншого незалежно від форми навчання, напряму підготовки фахівців з вищою освітою, спеціальності здійснюється за згодою ректорів вищих закладів освіти.

2. Переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, за якою здійснюється підготовка спеціалістів, на іншу, або з однієї форми навчання на іншу в межах вищого закладу освіти здійснює ректор цього закладу освіти.

3. Переведення студентів, а також поновлення в число студентів осіб, які були відраховані з вищих закладів освіти, здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул.

4. Особи, які вступили до вищих закладів освіти і навчалися за рахунок коштів державного бюджету, користуються пріоритетним правом при переведенні та поновленні на місця державного замовлення за умови наявності таких вакантних місць. При відсутності вакантних місць, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, вищезгадані особи за їх згодою можуть бути переведені або поновлені на навчання з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу.

5. Особи, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі з оплатою за рахунок коштів місцевого бюджету, галузевих міністерств, відомств, підприємств, організацій, установ та фізичних осіб, можуть бути переведені на навчання на таких же умовах до інших державних вищих закладів освіти. Такі переведення можуть бути здійснені за умови наявності вакантних місць ліцензованого обсягу та згоди замовників, що фінансують підготовку.

Вищезгадані особи можуть бути переведені і на вакантні місця державного замовлення в даному чи іншому вищому закладі освіти на конкурсній основі і за умови згоди замовників.

6. Особи, які навчаються в акредитованому недержавному вищому закладі освіти, можуть бути переведені до державних вищих закладів освіти на умовах, що передбачені для осіб, які навчаються в державному вищому закладі освіти на договірній основі.

7. Студенти, які навчаються в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом переведення до державних вищих закладів освіти.

8. При існуванні двосторонніх угод (студент і підприємство, організація, установа) або тристоронніх (студент, заклад освіти і підприємство, організація, установа) переведення студентів з одного напряму підготовки фахівців з вищою освітою на інший, з однієї спеціальності, форми на іншу або з одного вищого закладу освіти до іншого здійснюється за умови внесення відповідних змін до даних угод з дотриманням вимог чинного законодавства.

9. Переведення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. За умови виключних обставин ці питання можуть розглядатися міністерствами або відомствами, які мають у своєму підпорядкуванні вищі заклади освіти.

10. Студент, який бажає перевестися до іншого закладу освіти, подає на ім'я ректора вищого закладу освіти, в якому він навчається, заяву про переведення і, одержавши його письмову згоду, звертається з цією заявою до ректора (директора) того вищого закладу освіти, до якого він бажає перевестися.

11. При позитивному розгляді заяви і за умови ліквідації академічної різниці ректор (директор) вищого закладу освіти видає наказ, згідно з яким студент допускається до занять, а до закладу освіти, в якому він навчався раніше, направляє запит щодо одержання поштою його особової справи.

12. Ректор вищого закладу освіти, в якому студент навчався раніше, отримавши запит, видає наказ про відрахування студента у зв'язку з його переведенням до іншого вищого закладу освіти і в тижневий термін пересилає особову справу студента на адресу вищого закладу освіти, від якого надійшов запит. У вищому закладі освіти, в якому студент навчався раніше, залишаються копії академічної довідки, учбової картки студента, залікова книжка та список пересланих документів. Порядок збереження цих документів, такий самий, як і особових справ студентів.

13. Ректор вищого закладу освіти, до якого переводиться студент, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування.

**************************************

Відрахування студентів

14. Студент може бути відрахований з економічного факультету ДонНУ:

за власним бажанням;

у зв'язку з переведенням до іншого вищого закладу освіти;

за станом здоров'я на підставі висновку ЛКК;

за академічну заборгованість (за результатами поточного контролю) ;

за академічну заборгованість (за результатами семестрового контролю);

за невиконання умов двосторонніх або тристоронніх угод (для студентів, які навчаються на договірній основі);

за порушення навчальної дисципліни і правил внутрішнього розпорядку.

Академічна неуспішність за результатами поточного або семестрового контролю – це наявність академічної заборгованості, яка виникає, якщо студент не виконав вчасно той чи інший вид навчальної роботи чи отримав незадовільну оцінку (не підготував реферат, не захистив лабораторну, курсову роботу, не виконав контрольну роботу або не здав іспит). Якщо заборгованість виникла під час навчального семестру (навіть через поважну причину, наприклад, хворобу), її слід негайно ліквідувати, узгодивши з викладачем термін. Під час сесії ліквідація заборгованості регламентується певними правилами (консультуйтесь в деканаті – к. 218). Перескладання іспиту дозволяється лише двічі. Це відбувається після завершення сесії за графіком перескладань.

Серед порушень навчальної дисципліни найбільш поширеною підставою для відрахування є прогулювання навчальних занять.

Пам’ятайте, на економічному факультеті ведеться досить суворий облік відвідування студентами лекцій, семінарських, практичних та лабораторних занять. Через відсутність на заняттях без виправдовувальних документів ви, по-перше, втрачаєте певні бали при підсумковому контролі, по-друге, отримуєте „прогалини” у змісті дисципліни та, по-третє, ризикуєте бути не допущеним до іспитів або відрахованим.

Звичайно поважною причиною пропущених занять є хвороба. Медична довідка встановленого зразка після її одержання має бути у той же день здана старості групи. Якщо ж виникли інші обставини для пропуску занять (хвороба батьків, інші сімейні причини), ви повинні обов’язково повідомити про це деканат і одержати дозвіл не бути на заняттях визначений період. Це саме стосується і поїздок на конференції, олімпіади, короткострокових поїздок додому тощо.

15. Відрахування неповнолітніх студентів здійснюється за погодженням зі службою у справах неповнолітніх місцевих органів виконавчої влади.

**************************************

Поновлення до складу студентів

16. Поновлення до складу студентів здійснюється ректором ДонНУ незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини виключення, трудового стажу, форми навчання і з урахуванням здатності претендента успішно виконувати графік навчального процесу.

17. Студенти, які навчалися в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти, не користуються правом поновлення до державних вищих закладів освіти.

18. Особи, які відраховані з вищих закладів освіти III і IV рівнів акредитації, можуть бути поновлені на навчання до вищих закладів освіти І, II рівнів акредитації.

19. Заява про переведення або поновлення повинна бути розглянута у вищому закладі освіти протягом двох тижнів і заявникові повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.

20. Порядок ліквідації академічної різниці встановлюється ректором вищого закладу освіти. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять.

21. Поновлення студентів на перший курс вищих закладів освіти забороняється. Ректор вищого закладу освіти має право поновити на другий курс студентів, які були виключені з першого курсу, за умови ліквідації ними академічної заборгованості до початку навчальних занять.

Оформлення документів

22. Студенту, який відрахований з вищого закладу освіти, видається академічна довідка встановленої форми, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.1993 р. № 1058 «Про затвердження переліку і зразків документів про освіту та вчені звання в Україні», та оригінал документа про повну загальну середню (базову загальну середню) освіту. До особової справи студента додаються:

§ копія академічної довідки, підписаної керівництвом вищого закладу освіти і скріпленої гербовою печаткою;

§ завірена деканом залікова книжка;

§ студентський квиток;

§ скріплена печаткою за підписом декана учбова картка студента з зазначенням виконання студентом навчального плану.

23. Відомості про вивчені предмети та складені заліки і екзамени вносяться до академічної довідки окремо за кожний семестр.

24. При заповненні академічної довідки студентам, які навчалися без відриву від виробництва, в графі «Кількість годин за навчальним планом» ставиться кількість годин, які передбачені навчальним планом для денної форми навчання.

25. Студенту, який навчався в декількох вищих закладах освіти, видається академічна довідка, до якої вносяться оцінки, одержані ним під час навчання в цих закладах освіти й цьому випадку до академічної довідки перед переліком предметів, складених у вищому закладі освіти, який видає довідку, вносяться предмети, складені в інших вищих закладах освіти та вказується назва цих закладів освіти.

26. До академічної довідки не вносяться предмети, з яких студент одержав незадовільні оцінки. Студентам, які вибули з першого курсу вищого закладу освіти і не складали екзамени і заліки видається академічна довідка з записом, що студент заліків та екзаменів не складав.

27. Студенту, який поновлений у вищому закладі освіти, видається залікова книжка з проставленими перезарахованими предметами з відповідними оцінками, одержаними в іншому навчальному закладі. Перезарахування предметів здійснює декан факультету.

28. До особової справи студента (переведеного з іншого вищого закладу освіти або поновленого) додаються: виписка з наказу про зарахування, заява, академічна довідка.

На початок

**************************************

**************************************

**************************************